Буркут і його цілюща мінеральна вода

Буркут – найвіддаленіше село Верховинського району, розташоване поблизу українсько-румунського кордону, на березі річки Чорний Черемош. З 2008 року, після останньої повені, тут ніхто не проживає.
Проте Буркут популярний і сьогодні. Славиться він своїми цілющими мінеральними водами.
Перші письмові згадки про Буркут датуються другою половиною XVII століття. В Буркуті було побудовано санаторій, пансіонати та купальні. Офіційно санаторій був відкритий у 1875 році. Та найбільш популярним це село було у 20-тих роках XIX століття. Кожного літа сюди приїжджало безліч охочих поправити своє здоров’я, серед яких також були Івано Франко та Леся Українка з друзями. Саме тут Леся Українка написала кілька своїх віршів. А з її листів до батька можна довідатися, що і в ті часи місцевих мешканців тут було небагато.

Крім того мінеральну воду Буркута розливали у скліяні бутилки і експортували у Крим, Одесу, та на близький схід. Також воду розливали у пляшки і в часи Радянського Союзу.

Деякі будівлі санаторію пережили, навіть, Першу і Другу світові війни. На даний момент у селі є ще деякі залишки старих хат, які виглядають трохи моторошно. Та від цього тут не меншає туристів, які охочі посмакувати цілющою буркутською водою.
З гуцульської, “буркут” – це джерело, що бурчить з-під землі. Воно газоване, та з великим вмістом заліза.

Як добратися

Сюди не їздять рейсові автобуси. Хіба що до села Шибене із Верховини та Коломиї.  А далі – або пішки, або домовлятися з місцевими, щоб підвезли Вас. Звісно, якщо Ви не на власному авто. Також зауважте, що дорога, починаючи з села Ілції – дуже погана. У період сильних дощів, її розмиває так, що майже ніякий транспорт не взмозі тут пересуватися. За 6 км від Буркута – прикордонна застава. Тож без документів сюди не варто їхати.

Розвалена хата в Буркуті
фото з kurs.if.ua

Залишити відповідь


Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.